в означеннях
Тлумачення, значення слова «дипломатичний»:

ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до дипломатії (у 1 знач.). Росія ще з другої половини XVI ст. стала зав'язувати торговельні і дипломатичні зносини з Азією (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 9); Хмельницький умілими дипломатичними переговорами 1649 — 1650 рр. з турецьким урядом добився того, що султан наказав своєму васалові Іслам-Гірею III підтримувати козаків у боротьбі проти Польщі (Історія УРСР, I, 1953, 242).
Дипломатичний корпус — сукупність акредитованих при уряді якої-небудь країни представників інших країн. На трибунах члени дипломатичного корпусу (Радянська Україна, 9.VIII 1959, 1).

2. перен. Власт. дипломатові (у 2 знач.); ухильний, спритний. — Ще недавно Олександр називав мене братом, — згадував Наполеон, — але то була дипломатична гра і хитрість росіянина (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 59); Доктор Безбородько був обережний. На дипломатичні запросини він відповів дипломатичним викрутасом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 281.

Коментарі (0)