в означеннях
Тлумачення, значення слова «дирчати»:

ДИРЧАТИ, чить, недок., розм. Те саме, що деренчати. В тій порожній тиші.. дирчав сухим горлом деркач (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 198); Збоку, теж з балкона, безперестану дирчить Кушніренків грамофон (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 219); Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (Іван Кочерга, II, 1956, 523);
//  Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про автоматичну зброю, механізми тощо)
//  безос. На вулиці дирчало й тиркотіло — з того боку робітники розбирали цегляну стіну (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 679.

Коментарі (0)