Словник української мови

ДИСЦИПЛІНА 1, и, жін. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу. Дисципліна — мати перемоги (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 401); Член партії повинен.. додержувати партійної і державної дисципліни, однаково обов'язкової для всіх членів партії (Статут КПРС, 1961, 6);
//  Витриманість, звичка до суворого порядку. Я більш ні про що не можу думати, се навіть не дає мені нічого свого писати.. Нема ще дисципліни думки! (Леся Українка, V, 1956, 142); Нечіпай похмуро спалахнув, але дисципліна примушувала його стримати свої почуття (Іван Микитенко, II, 1957, 526).

ДИСЦИПЛІНА 2, и, жін. Галузь наукового знання, навчальний предмет. Обидва учні вивчали як загальноосвітні, так і спеціальні дисципліни: кораблебудування, складання морських карт та користування нили (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 20); В інституті Денис учився наполегливо, а в спеціальних дисциплінах був невтомний (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 103).