в означеннях
Тлумачення, значення слова «дисгармоніювати»:

ДИСГАРМОНІЮВА́ТИ, ює і ДИСГАРМОНУВА́ТИ, ує, недок.

1. муз. Перебувати в дисгармонії, порушувати гармонію.

2. перен. Бути в незгоді, в розладі, не виявляти узгодження, відповідності з чим-небудь. Коли письменник.. прагне передати людям пережите й вистраждане, то ніщо зайве, стороннє в його твір просто «не влізе». Воно.. дисгармонуватиме з усім ладом твору (Вітчизна, 6, 1961, 193); Повільність у словах дуже дисгармоніювала з усією поведінкою цієї людини, надзвичайно швидкої в рішеннях (Олесь Донченко, II, 1956, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 283.

Коментарі (0)