в означеннях
Тлумачення, значення слова «дишель»:

ДИ́ШЕЛЬ, шля, чол. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. Він мав усе лиш одного коня і малий візок з дубовим дишлем (Василь Стефаник, I, 1949, 61);  * Образно. Вже й віз небесний дишлем на світанок хилив і зірниця пломеніла на сході (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 344);
//  Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з'єднання його з трактором або іншою машиною. Одновісний причіп складається з осі, ресорної підвіски, рами з дишлем та кузова (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 292.

Коментарі (0)