в означеннях
Тлумачення, значення слова «дишло»:

ДИ́ШЛО, а, сер. Те саме, що дишель. Незабаром рослі балагульські коні, розгойдуючи біля дишла масивний дзвоник, везли до Кракова пана підполковника (Михайло Стельмах, II, 1962, 256); — Голос великий [у гармати] та розум малий, а треба так, щоб як те дишло — куди повернеш, туди й вийшло (Петро Панч, Іду. 1946, 32); — А в лобогрійці дишло поламане! (Остап Вишня, I, 1956, 379);  * Образно. Поламане вже дишло прийдеться [Гітлеру] повертати на Берлін (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 292.

Коментарі (0)