в означеннях
Тлумачення, значення слова «дисонувати»:

ДИСОНУВА́ТИ, ує, недок.

1. Звучати дисонансом (у 1 знач.). У невмілих руках баян прикро дисонує (Юрій Яновський, IV, 1959, 100).

2. з чим. перен. Виявляти невідповідність з чим-небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що-небудь. Врівноважений і майже спокійний, ..тон Лимерихи дисонує з її пащекуванням у перших діях [«Лимерівни» П. Мирного] (Радянське літературознавство, 6, 1957, 14); Живопис на стелі різко дисонує з загальною кольоровою гамою залу, існує ізольовано від нього (Архітектура і будівництво, 1, 1955, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 285.

Коментарі (0)