в означеннях
Тлумачення, значення слова «дисиміляція»:

ДИСИМІЛЯ́ЦІЯ, і, жін.

1. біол. Процес руйнування органічних речовин, що входять до складу живих тіл. Зміна спадковості можлива лише в процесі асиміляції і дисиміляції, тобто в процесі побудови і зміни самого тіла (Наука і життя, 4, 1958, 30).

2. лінгв. Заміна в слові одного з двох однакових або близьких за вимовою звуків іншим, менш спорідненим. Дисиміляція (розподібнювання) приголосних теж належить до поширених у мові фонетичних явищ. Напрямом своїм вона, як і асиміляція, може бути регресивною і прогресивною (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 210); При регресивній дисиміляції впливаючим звуком є наступний, при прогресивній — попередній (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 283.

Коментарі (0)