ДИТЯ́ЧІСТЬ, чості, жін., розм. Властивість за значенням дитячий 2. Не пойнялися очі їх [краснодонців] сльозою, Хоч стільки ще дитячості у них, Коли вони на страту, як до бою, Ішли по рідних вулицях сумних (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 77).
ДИТЯ́ЧІСТЬ, чості, жін., розм. Властивість за значенням дитячий 2. Не пойнялися очі їх [краснодонців] сльозою, Хоч стільки ще дитячості у них, Коли вони на страту, як до бою, Ішли по рідних вулицях сумних (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 77).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 289.