в означеннях
Тлумачення, значення слова «дитинець»:

ДИТИНЕЦЬ 1, нця, чол. Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок. Шаргородське городище складається з двох частин — більшої частини «крамного города», де проживало міське населення, і меншої частини «дитинця», або замка, де жив феодал (Археологія, VIII, 1953, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 288.

Коментарі (1)

ДИТИНЕЦЬ 2, нцю, чол., розм. Хворобливий стан у вагітних жінок і малих дітей, який супроводиться судорогами і втратою свідомості.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 288.

Коментарі (1)