в означеннях
Тлумачення, значення слова «дитинка»:

ДИТИ́НКА, м, жін. Зменш.-пестл. до дитина 1, 2. Дитинка спить, а доля її росте (Номис, 1864, №1681); [Груїчева:] Я ніколи не повірю, щоб Люба була справді такою дитинкою, яку вона з себе удав (Леся Українка, II, 1951, 56); — Розумну дитинку, Химо, маєте, — заздрили їй молодиці (Яків Качура, II, 1958, 21);  * У порівняннях. На зеленому горбочку, У вишневому садочку, Притулилася хатинка, Мов маленькая дитинка (Леся Українка, I, 1951, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 288.

Коментарі (0)