в означеннях
Тлумачення, значення слова «дитинство»:

ДИТИ́НСТВО, а, сер.

1. Дитячий вік, дитячі роки. Спогади про раннє дитинство остались [залишились] у мене хаотичні (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); Пушкін і Шевченко.. Які несхожі були у них дитинство та юність! (Максим Рильський, ЛІ, 1956, 186);
//  Стан дитини до повноліття. З перших днів свого існування Радянська влада одним з найважливіших завдань ставила охорону материнства і дитинства, зміцнення сім'ї (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 5).

2. Збірн. до дитина. І до архіву слово «гріх» Здали не без підстави Ми всі, навчавши слів нових Дитинство кучеряве (Максим Рильський, Поеми, 1957, 284).
Впадати (впасти, упадати, упасти) в дитинство — діяти, міркувати, поводитися несерйозно, по-дитячому. Я зазначив у їй [оповістці в газеті], що можу вчити дітей, а також і старих, що впали в дитинство (Володимир Самійленко, II, 1958, 271).

3. кого, чого, перен. Первісний стан. Дикунство.. Нижчий ступінь. Дитинство людського роду. Люди жили ще в місцях свого первісного перебування, в тропічних або субтропічних лісах (Енгельс. Походж. сім'ї.., 1948, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 288.

Коментарі (0)