в означеннях
Тлумачення, значення слова «див»:

ДИВ 1, а, чол., міф. У слов'янській міфології — зловісна сила у вигляді птаха. Щоб на тебе див прийшов (Номис, 1864, № 3743); З високого дерева Див проквиляє, Землі невідомій вістку засилає (Панас Мирний, V, 1955, 264); Лисиці брешуть на щити, І кличе див поверху древа (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 269.

Коментарі (0)

ДИВ 2, у, чол., рідко. Диво. Ой там, на горі, дивний див: Там соловейко гніздо звив (Українські народні ліричні пісні, 1958, 289);
//  у знач. присудк. сл. Воно й не див! Бо розум жив Тогді в старій хатинці (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 269.

Коментарі (0)