в означеннях
Тлумачення, значення слова «дивацтво»:

ДИВА́ЦТВО, а, сер. Властивість за значенням дивацький. Він був одиницею, з цілою самітністю її дивацтвом, які відрізняють чоловіка чи одиницю від одиниці (Ольга Кобилянська, III, 1956, 106); Було в них [концепціях] немало і дивацтва, і казкових мрій, було багато й наївного (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 107);
//  Дивацькі дії, вчинки. Нестор уперто працював коло своєї берізки.. Це не було ні примхою, ні дивацтвом: він справді любив природу (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 270.

Коментарі (2)