в означеннях
Тлумачення, значення слова «дивниця»:

ДИВНИ́ЦЯ, і, жін., зах. Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Павло Грабовський, I, 1959, 403); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влаштував виставу (Мирослав Ірчан, I, 1958, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 272.

Коментарі (0)