в означеннях
Тлумачення, значення слова «дивина»:

ДИВИНА 1, и, жін., розм. Те саме, що диво. [Карпо:] Одне скажу. Дивина у світі коїться, ще й яка дивина! (Марко Кропивницький, II, 1958, 120); У наші часи не дивина, що сільська дівчина стає артисткою (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 270.

Коментарі (0)

ДИВИНА 2, и, жін. Дворічна висока трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками, відвар яких використовується в медицині. До ріллі припадали теплими грудьми пташки, а вітер гойдав дивину і волошки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 375); У всіх квітів високі стебельця.. Та найвищі від усіх — дивина й петрів батіг (Олесь Донченко, III, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 270.

Коментарі (0)