ДЗЕНЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзенькати. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! (Словник Грінченка); В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку.. Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 46).