ДЖМЕЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що джмелиний;
// Такий, як у джмеля. Перегомін кількох десятків голосів
зливався в джмеляче гудіння (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
283).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 263.
ДЖМЕЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що джмелиний;
// Такий, як у джмеля. Перегомін кількох десятків голосів
зливався в джмеляче гудіння (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
283).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 263.