в означеннях
Тлумачення, значення слова «дзьобнути»:

ДЗЬО́БНУ́ТИ, дзьобне і рідко ДЗЮ́БНУ́ТИ, дзюбне, док. Однокр. до дзьобати і дзюбати. Звільнив обережно Василь синицю. Та вона встигла його дзьобнути за палець (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 116); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне! (Марко Вовчок, VI, 1956, 293);  * Образно. Коли Василько з Грицем добігли до городів, біля них у землю дзьобнуло зразу дві кулі (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 269.

Коментарі (0)