в означеннях
Тлумачення, значення слова «дзвяк»:

ДЗВЯК 1, у, чол. Те саме, що дзвякання. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк, і дзвяк по селу, рух, стук — живий люд (Марко Вовчок, I, 1955, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 265.

Коментарі (0)

ДЗВЯК 2, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах).

2. Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. Коні відходили й сходились знов, аж на диби ставали. Дзвяк — і схрестилися шаблі (Павло Тичина, I, 1957, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 265.

Коментарі (0)