ДЗВЯКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударі (по металевих або скляних предметах). Тут на рупдуці гроші в долоні лічив [хазяїн], дзвякаючи (Марко Вовчок, I, 1955, 119); Над ким ті сурми плакали? Чого тарілки дзвякали? (Павло Тичина, II, 1957, 145).