в означеннях
Тлумачення, значення слова «дзвоник»:

ДЗВОНИК 1, а, чол. Те саме, що дзвінок. Чути кроки і срібний дзвін ручного дзвоника (Іван Кочерга, III, 1956, 16);  * Образно. Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзвоники над самою головою (Юрій Яновський, II, 1954, 141).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 265.

Коментарі (0)

ДЗВОНИК 2 див. дзвоники.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 265.

Коментарі (0)