ЕБЕ́НОВИЙ, а, е.
1. Зробл. з ебенового дерева. Пронісся лязк литавр. Рокочучи відплинув гомін міді. І чорна трость ебенова співа (Микола Бажан, Роки, 1957, 284).
2. у знач. ім. ебенові, вих, мн. (Ebenaceae). Назва
родини дводольних тропічних рослин з м'ясистими
ягодами та цінною деревиною.
▲ Ебенове дерево — цінна деревина з твердим ядром
чорного, темно-коричневого, рідше червоного, зеленого,
білого кольору, яку дають дерева родини ебенових.