в означеннях
Тлумачення, значення слова «едем»:

ЕДЕ́М, у, чол., книжн.

1. За біблійною легендою — місце блаженного існування Адама та Єви; рай. [Д. Жуан:] При світлі волі всі краї хороші, всі води гідні відбивати небо, усі гаї подібні до Едему! (Леся Українка, III, 1952, 359); Мабуть, він, обернувшись змієм, що занапастив колись у едемі Єву, тепер причарував і самого царя (Данило Мордовець, I, 1958, 121).

2. перен. Місце, що відзначається винятковою красою і багатством природи; благодатний край. Ґрунт там [на хуторах] — чудова чорноземля, і взагалі — це справжній едем (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 454.

Коментарі (0)