в означеннях
Тлумачення, значення слова «ей»:

ЕЙ, виг.

1. Уживається при потребі окликнути, підізвати кого-небудь, звернутися до когось. — Ей, дядечку, швидше будемо писати, Бо хочеться спати і вам і мені (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); — Ей, стій! — донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний, IV, 1955, 224).

2. Уживається при вираженні незадоволення, досади, безнадійності і т. ін. — Ей, така мені робота, то ліпше не треба! Вам тільки дарма гроші давай! (Леся Українка, III, 1952, 665); — Ей, не хотілось мені на ту Бессарабію — так не хотілось, як живцем у яму... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 454.

Коментарі (0)