в означеннях
Тлумачення, значення слова «ех»:

ЕХ, виг.

1. Уживається при вираженні захоплення чим-небудь, задоволення з приводу чого-небудь, раптового здивування і т. ін. — Щаслива пора! Ех, давайте за їх [панянок] хоч вип'ємо (Панас Мирний, III, 1954, 269); — Ех! Ще кілька день тому — де це було? В Азії. На станції Ташкент стояв у черзі за квитком.., і от — іде [Давид Мотузка] по дорозі на Обухівку (Андрій Головко, II, 1957, 10).

2. Уживається при вираженні невдоволення, нарікання, докору і т. ін. — Ех, шкода! — зітхнув Рудик. — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); [Лікар:] Ех, панночки, панночки! Бідовий народ! Прочитав останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість проглинула (Леся Українка, II, 1951, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 493.

Коментарі (0)