ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до
експеримент 1. Експериментальні дослідження Павлова в
галузі фізіології травлення і розроблені ним методи
хірургічного втручання послужили відправним пунктом
значної кількості біохімічних робіт (Український біохімічний журнал,
XXI, 3, 1949, 196); Ще порівняно недавно наука не мала
експериментальних даних про вплив невагомості на
організм (Наука і життя, 9, 1961, 7);
// Признач. для
проведення експериментів. На експериментальній базі була
зважена та проаналізована вся капуста як на
контрольних, так і на дослідних ділянках (Мікробіологічний журнал, XVIII, З,
1956, 45); При чернігівській дослідній станції створено
експериментальне стадо (Свинарство, 1956, 54);
// Вигот.
для проведення експериментів; пробний. Наші сучасні
експериментальні літаки все далі відходять від
швидкості поширення звуку, значно перекриваючи її (Наука і життя,
3, 1960, 14).
2. Оснований на експериментах. Фонетика розподіляється на: 1) загальну фонетику... 2) фізіологічну фонетику.., 3) експериментальну фонетику, яка досліджує ті ж явища, що й фізіологічна, але лабораторним шляхом, за допомогою різних приладів та інструментів (Словник лінгвістичних термінів. 1957, 206).
3. спец. Штучно викликаний для експерименту, для яких-небудь спеціальних цілей. У лабораторії продовжують вивчати механізм, впливу експериментального неврозу на розвиток пухлин (Наука і життя, 5, 1959, 27); Експериментальний рак.