в означеннях
Тлумачення, значення слова «екзекуція»:

ЕКЗЕКУ́ЦІЯ, ї, жін., заст.

1. Тілесне покарання. Досі пече його отой сповнений невимовного болю, докору й осуду погляд закривавленого після екзекуції Оленчука (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 575).

2. Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін. Баби з коцюбами довгий час ставили опір двом ротам війська, які прийшли на село для екзекуції (Іван Франко, VI, 1951, 208); Урядник, що керував екзекуцією, на когось чекав. Нарешті з квартири інженера вийшов осавул (Петро Панч, I, 1956, 497).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 456.

Коментарі (0)