ЕЛЕГІЙНО. Присл. до елегійний 2. Я люблю осінь. Вона настроює мене елегійно й мрійно (Ольга Кобилянська, III, 1956, 101); Він підвів голову, пробіг поглядом по Чумацькому Шляху й елегійно повторив: — Так, весна... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 361).