Словник української мови

ЕЛЕКТРОМЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до вивчення нлектромеханіки. Третю і четверту її [оборони] лінії мали зайняти нові частини морської піхоти, курсанти електромеханічної школи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 244);
//  Заснований на електричному і механічному діянні на що-небудь. В самій автоматизації останнім часом відбувся якісний стрибок. Замість електромеханічної, все ширше застосовується електронна апаратура, як чутливіша, оперативніша і надійніша (Радянська Україна, 11.VI 1959, 2); Електромеханічне доїння.