в означеннях
Тлумачення, значення слова «електрика»:

ЕЛЕ́КТРИКА, и, жін.

1. фіз. Форма енергії, що обумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, протонів, позитронів і т. ін.). Незважаючи на те, що такі електричні явища, як гроза, були відомі ще первісній людині, до XIX століття мало знали про електрику (Фізика, II, 1957, 81).

2. Ця ж енергія як предмет народногосподарського і побутового використання. Електрикою молотили хліб, різали січку, розпилювали колоди (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 7); Електрика в колгоспі тепер буденна річ: кіно, колбуди, млин, кузня, заготівля корму, ..олійниця, вода на фермі — все жене електрика... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 155);
//  Освітлення, одержане від цієї енергії. Вже вечір надворі Засвічує зорі, Електрика сяє у вікнах квартир... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 467.

Коментарі (0)