в означеннях
Тлумачення, значення слова «епічний»:

ЕПІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до епос. Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями (Леся Українка, III, 1952, 681);
//  Який становить собою епос. Епічними творами (або епосом) називаються такі, які змальовують життя в розповіді про людей, про події, в яких вони беруть участь, про їх вчинки, переживання, про взаємовідносини між людьми (Українська література, 8 клас, 1957, 98);
//  Власт., характерний для епосу. Найбільш вражає в його [Ф. Г. Кричевського] творчості героїчна піднесеність образів, епічна широта, монументальність, великий драматизм (Вітчизна, 2, 1961, 171); Епічна форма; Епічний розмір; Епічний образ;
//  Власт. творцеві епосу. Уже з перших поезій [М.] Бажан визначається як поет епічного складу (Українська література, 10 клас, 1957, 118).

2. Спокійний, розважливий, безпристрасний. Лірична за внутрішньою суттю, його розповідь є зовні епічною (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 380); А спереду.. бубонить і бубонить епічний голос... (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 484.

Коментарі (0)