в означеннях
Тлумачення, значення слова «епілепсія»:

ЕПІЛЕ́ПСІЯ, ї, жін. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба. Епілепсія характеризується припадками, які періодично повторюються і які можуть бути генералізованими, з втратою свідомості, або місцевими, які, як правило, не супроводяться втратою свідомості (Лікарська експертиза.., 1958, 89); Піна текла йому з рота. Іноді вигукуючи щось незрозуміле й стогнучи, він бився в епілепсії... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 483.

Коментарі (0)