в означеннях
Тлумачення, значення слова «епітет»:

ЕПІ́ТЕТ, а, чол. Художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії. Образні засоби твору [«Платон Кречет»] — метафори і епітети — надають мові Ліди ліричного відтінку і допомагають передати її настрій (Українська література, 10 клас, 1957, 148);
//  Слово або вираз, яким називають, характеризують кого-, що-небудь, як правило, з негативного боку. Начко, сидячи в кріслі.., обкидав Регіну найгіршими епітетами (Іван Франко, VI, 1951, 243); Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 484.

Коментарі (0)