в означеннях
Тлумачення, значення слова «етика»:

Е́ТИКА, и, жін.

1. Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. Франко обстоює відокремлення етики від релігії (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 46).

2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін. В радянській школі народилась нова, піонерська етика (Олесь Донченко, VI, 1957, 600); Читати їй лекцію про нашу, комуністичну етику тут, за столом, ніяково, та й не хотілося (Яків Качура, II, 1958, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 490.

Коментарі (0)