в означеннях
Тлумачення, значення слова «ф'ю»:

Ф'Ю, Ф'Ю-Ф'Ю, виг.

1. Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. — Ф'ю-ф'ю-ф'ю! — засміявся Савченко. — Хіба я дурний кидати службу, коли мені за неї гроші платять! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201).

2. Уживається для вираження здивування. [Дрозденко:] Як пробитий [чемодан]? — Де? (Бере з підлоги чемодан) Ф'ю! (Іван Кочерга, II, 1956, 393).

3. Уживається як присудок на означення зникнення кого-небудь. [Старшина (до Явдокима):] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю! (Марко Кропивницький, II, 1958, 396); [Костя Квач:] Сказав — одрубав! Беру рощот [розрахунок], підписую контракт, підйомні на акредитив і ф'ю!.. Прощай, Саксагань! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 658.

Коментарі (0)