ФАБЗА́ЄЦЬ, зайця, чол., заст., фам., жарт. Те саме, що фабзавучник. Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, «фабзайцем». Потім став слюсарем (Радянська Україна, 25.VII 1962, 3).
ФАБЗА́ЄЦЬ, зайця, чол., заст., фам., жарт. Те саме, що фабзавучник. Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, «фабзайцем». Потім став слюсарем (Радянська Україна, 25.VII 1962, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 547.