в означеннях
Тлумачення, значення слова «фаянс»:

ФАЯ́НС, у, чол.

1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Ось і кладовище з невисокими надгробними кіменями з жовтого вапняку або блакитного фаянсу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 416); Керамічний цех випустив досить великий асортимент декоративних ваз, вазочок для квітів, глечиків і попільниць з глини, виготовлених на гончарному крузі або відлитих з глини і фаянсу (Матеріали з етнографії.., 1956, 15).

2. збірн. Вироби з такої маси, обпалені та вкриті поливою. Європейські гончарі виготовляли красивий глиняний посуд, уміли робити й білу поливу (глазур). Особливо майстерно виготовляли такий посуд в італійському місті Фаенца, якому фаянс і зобов'язаний своїм найменуванням (Розповідь про дзвінкі райдуги, 1970, 7); Саме керамікою називають всі речі з обпаленої глини — фарфор, фаянс, гончарні вироби (Знання та праця, 1, 1965, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 572.

Коментарі (0)