в означеннях
Тлумачення, значення слова «файно»:

ФАЙНО, діал.

1. Присл. до файний. — Але ж бо ти файно виглядаєш! (Іван Франко, IV, 1950, 9); — Файно голосить... — кивали головами старі сусідки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352).
 Файно дякувати — щиро, вельми дякувати. Я вам дуже файно дякую за лист (Василь Стефаник, III, 1954, 88).

2. у знач. присудк. сл. Гарно, приємно. Ледве чутно, як бідний хлоп коло хати у трембіту трембітає, так файно кругом і тихо (Юрій Яновський, I, 1954, 36); — Поприсідай разів із сто! Помахай руками, і стане файно, тепло, як у жнива, — порадив посміхаючись Роман (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 211).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 551.

Коментарі (0)