в означеннях
Тлумачення, значення слова «факт»:

ФАКТ, у, чол.

1. Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді. Сортуючи листи, Целя пригадала собі факт з перших тижнів своєї бюрової служби (Іван Франко, II, 1950, 314); Франко явився новатором у галицькій літературі. Не тільки в формі, в літературній манері, а і в своїх відносинах до фактів життя, які він малює (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); [Стрижень:] Моряки! Трапився нечуваний факт в історії Чорноморського флоту. Офіцери не вийшли на прапор (Олександр Корнійчук, I, 1955, 43);
//  Приклад, випадок. Бойчук оповів другий подібний факт — як в Ростоках Середніх теж двоє таких аматорів пішли грабувати один одного. Та ще й стрінулися десь на перелазі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 187); Важливо, що Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості (Максим Рильський, X, 1962, 53);
//  Те, що є матеріалом для певних висновків і відповідає об'єктивній дійсності. Жадаєте біографічних звісток? Подаю вам кілька фактів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 218); Книга Вахушті цікава як перша географія Грузії, як довідник, у якому зібрано велику кількість фактів (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 25).
 Доконаний факт див. доконаний.
Ставити (поставити і т. ін.) перед фактом кого — повідомляти когось про те, що вже відбулося. — Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 17).

2. Реальність, дійсність; те, що об'єктивно існує. Так уже мене виховано і треба се приймати як факт! (Леся Українка, III, 1952, 685); — На кораблях брудні, сірі, обвітрені паруси, і саме цей факт мені хвилює кров (Юрій Яновський, II, 1958, 40);
//  чого. Наявність, існування чого-небудь. — Да, — сказав слідчий, — справи ваші незавидні, товариші ковалівці. Факт злочину й махінацій на долоні (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 337).

3. у знач. присудк. сл. Справді, безперечно, безсумнівно. Доводиться просто дивуватися, коли цей борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час для серйозної наукової роботи! А тим часом це факт (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); — У тебе після кожного бою ціла хмара ідей, — зауважив Сагайда, який, видно, уже звик до цього. — Факт, що мої вусачі дали жару. А ти все кричав, що партачимо (Олесь Гончар, III, 1959, 62).
 Факт [є, лишається] фактом — незаперечна річ. Кому-кому, а мені то се навіть непростимо: адже я, очевидно, на «ідеолога» не вдався, бо я не публіцист (тут уже нічого не поробиш, факт фактом!) (Леся Українка, III, 1952, 693).

4. у знач. част., розм. Уживається для вираження згоди, ствердження; справді, дійсно, звичайно, безсумнівно. — Відмовився [І. В. Мічурін] їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (Олександр Довженко, I, 1958, 470); — Хоч і боягуз у тебе [гусака] хазяїн, а все ж таки він тебе викохав.. Кожну пір'їну твою пригладжував. Факт (Олесь Донченко, VI, 1957, 76).
Факт той, що... — справа в тому, що... А факт тим часом той, що я страшенно боюсь сеї постановки, і в Києві більше, ніж де (Леся Українка, V, 1956, 205); — Думаєш — дерлися [на скелі] хто як попало? Помиляєшся, брате... Для цього в нас є така штука — альпійський канат.. Факт той, що як один зірветься, то всі підтримають... (Олесь Гончар, III, 1959, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 552.

Коментарі (0)