в означеннях
Тлумачення, значення слова «фактор»:

ФА́КТОР, а, чол.

1. Умова, рушійна сила будь-якого процесу, явища; чинник. Наша доба є добою розквіту культур, національних формою і соціалістичних змістом. Ми живемо в час буйного цвітіння національних мов — і це цвітіння, безумовно, є прогресивним фактором (Максим Рильський, IX, 1962, 123); Саме вона [праця] є могутнім фактором у розв'язанні проблеми довголіття (Наука і життя, 7, 1960, 39); Світова соціалістична система — найважливіший фактор у боротьбі за мир (Наука і життя, 2, 1972, 48).

2. У дореволюційній Росії — керівник технічної частини друкарні, що здійснював безпосередній зв'язок між друкарнею та замовником. Сьогодні пішов [М. Гоголь] до друкарні довідатись, як ідуть справи. Фактор зустрів його в конторі, закиданій гранками й заставленій гравірувальними дошками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 488).

3. Посередник, дрібний комісіонер, маклер. Позаймали на дощаних лавах місце багаті купці, час від часу приймаючи рапорти від своїх факторів (Іван Франко, VIII, 1952, 362); — Ми не потребуєм, — кажуть [люди], — факторів до господа-бога. Як нас гріхи не пустять до неба, то й фактор нам нічого не поможе (Лесь Мартович, Тв., 1954, 417); Французи напитували фактора, якому б зіпхнути безмитний товар (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 20).

4. мат. Кожне з перемножуваних чисел; співмножник. Добуток двох факторів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 553.

Коментарі (2)