ФАС, у, чол.
1. Вигляд обличчя, предмета тощо
спереду. Нарешті прийшов Кащук, високий, дуже худий, —
серед студентів ходив дотеп, ніби в Кащука взагалі
немає фасу, а є тільки профіль (Вадим Собко, Стадіон, 1954,
166); * Образно. — Ти хочеш знати, що я за один? —
Спитав потворний бескид. — Ось мій профіль... А ось
мій фас (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 38).
У фас — обличчям до того, хто дивиться.
Композиційна побудова портрета може бути у зріст,
поколінна, поясна, погрудна і головна.., а поворот голови —
у фас — прямо на фотоапарат, у три чверті і в профіль
(збоку) (Довідник фотолюбителя, 1959, 74).
2. заст. Фасад (у 1 знач.). Фас будинку.
3. спец. Прямолінійна ділянка оборонної споруди, повернена до противника й з певним напрямом вогню.