в означеннях
Тлумачення, значення слова «фасон»:

ФАСО́Н, у, чол.

1. Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо. їй хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (Олександр Довженко, I, 1958, 79); Її цікавили не стільки хлопці, як дівчата, і не стільки дівчата, як фасони їх сукенок (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 463);
//  Зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі тощо; зразок, модель предмета, виробу, будівлі й т. ін. Потім потяглась ціла валка повозок.. усякого фасону і всякої масті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 143); Канапка вже стояла в салоні, — новісінька, модного фасону, обита [оббита] рожевим атласом (Леся Українка, III, 1952, 500); Михайло Денисович Хруль розшукав насамперед частину саме тих гіпсових моделей, по яких у 1922 році робилися чашки, чайник і сливочник [сметанник] для подарунку [В. І. Ленінові], форму інших речей він скомпонував, орієнтуючись на загальний фасон сервізу, на характерні для нього пропорції (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 25).

2. перен., розм. Певний спосіб, певна манера вдягатися, ходити, поводитися тощо. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 140); Сподобався йому фасон Співати іншим в унісон (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 240); Пройшовся [Гопченко] подвір'ям так браво, незалежно, молодцювато, ніби скинув з себе якийсь непосильний тягар. Але поки отаким фасоном дійшов додому — задихався, впрів (Василь Земляк, Гнівний Страті он, 1960, 171).

3. перен., розм. Показний шик; хизування, форс, франтівство. Хлопці для фасону спробували колупати картоплю виделками (Іван Микитенко, II, 1957, 428); — Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! — з фасоном наливає [Погиба] самогонку в склянки (Михайло Стельмах, II, 1962, 63); Славинський скривився і поправив модне з синіми скельцями пенсне, яке носив скоріш для фасону, ніж з необхідності (Микола Олійник, Леся, 1960, 131).
Фасон держати (тримати, гнути і т. ін.): а) поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити; б) дотримуватися певних норм поведінки для підтримання гідності, репутації когось, чогось. Обступили [рибалки] зніяковілого Віталія, стали давати хлопцеві різні поради. — Ти ж там не осором нас! — Держи фасон! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 567.

Коментарі (0)