в означеннях
Тлумачення, значення слова «фавн»:

ФАВН, а, чол. У староримській міфології — бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів. Фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (Іван Франко, XVI, 1955, 296); «Єсть у нас всякої сили в лісах, на полях і по водах: Німфи, Сатири, і Фавни, й лісів охоронці Сільвани; Не ушановані правом з богами селитися в небі, Мають від нас на землі оселю вони і притулок..» (Микола Зеров, Вибр., 1966, 305);  * У порівняннях. Регоче [опришок], як фавн, розбризкуючи заклики, мов воду русалкову під промінь місяця (Гнат Хоткевич, II, 1966, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 549.

Коментарі (0)