ФАЗА́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до фазан. Фазанячий
хвіст;
// Признач. для розведення фазанів. У
фазанячому розпліднику [в Криму] ведеться наукова робота,
зоотехніки спостерігають поведінку птахів (Радянська Україна,
15.II 1968, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 550.