в означеннях
Тлумачення, значення слова «фенікс»:

ФЕ́НІКС, а, чол.

1. У міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) — чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. Фенікс має крила кольору сапфіра, смарагда й інших коштовних каменів і вінець на голові (Павло Загребельний, Диво, 1968, 460);  * У порівняннях. Сто літ минуло, як те занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс із попелу, воскресло знов і в устах батька нової української літератури Івана Котляревського голосно залунало по широких світах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 247);
//  перен. Символ безсмертя, невмирущості, відродження. [Клавдія:] Я не знаю, що це за люди. [Леся:] Це наші молоді сміливі друзі... казковий фенікс, що знову народжується. на попелищі революції (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 103).

2. Одне з сузір'їв Південного неба.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 575.

Коментарі (0)