ФЕРОМАГНІ́ТНИЙ, а, е, спец. Який має сильно
виражені магнітні властивості. Залізо феромагнітне —
воно притягується магнітом і саме стає магнітним
під впливом електричного струму (Хімія, 10, 1956,
41).
▲ Феромагнітні тіла — елементи: залізо, нікель,
кобальт; сплави: сталь, чавун і т. ін.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 579.