Словник української мови

ФЕ́РУЛА, и, жін. Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Де-не-де над усім виструнчились ферули — зонтичні рослини з порожнистим стеблом та суцвіттям, схожим на наш кріп (Знання та праця, 3, 1966, 28).

ФЕРУ́ЛА, и, жін., заст.

1. Лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину.

2. Гнітючий і пильний нагляд, суворий режим. Лікар знаходить,.. що против торішнього багато ліпше. А все-таки тримає мене під ферулою (Леся Українка, V, 1956, 427).