ФЕТ, а, чол. У стародавній Греції — представник бідної, незаможної частини вільного населення. Багато з них [общинників] вже втратило свої наділи. Вони змушені були ставати на роботу до багатих сусідів. Їх називали фетами (Історія стародавнього світу, 1957, 75).