в означеннях
Тлумачення, значення слова «фігель»:

ФІ́ГЕЛЬ, гля, чол.

1. заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі).

2. перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки. [Старостина:] Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіглі здатний, і нас нічим він не здивує (Карпенко-Карий, II, 1960, 48); Вся рота реготала від тих фіглів, які я витворяв (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 37); — Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 211). Фіглі (фігля) робити (зробити, викидати і т. ін.) — вдаватися до жартів, пустощів, трюків, щоб насмішити або обдурити когось. — Вона любить фіглі робити і опісля на все горло сміятися (Ольга Кобилянська, III, 1956, 393); Бачать діти, що старий батько з ними фігля зробив (Словник Грінченка).
Заводити фіглі з ким — залицятися до когось, мати з кимось любовні пригоди. А Маріка, як тільки Тимофій куди відвернеться, заводить фіглі з його братом Палійчуком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 583.

Коментарі (0)